25.08.2008 року Федеральні збори Росії проголосували за визнання незалежності Південної Осетії та Абхазії.
Сьогодні, 26.08.2008 року президент Росії Медвєдєв підписав відповідний указ. Світова спільнота (навіть Німеччина) засудила дії Росії.
А все почалося ще на початку 90-х, коли розпався Радянський Союз...
Не секрет, що кордони державні та національні в колишніх радянських республіках дуже рідко співпадали.
Після проголошення незалежності радянських республік, що входили до СРСР і визнання їх світовою спільнотою, починають проголошувати незалежність і бажання відділитися окремі території - Північна Осетія, Абхазія (Грузія), Нагірний Карабах (Азербайджан), Придністров'я (Молдова), Крим (Україна), Чечня, Татарстан (Росія). І якщо на деяких територіях вдалося залагодити конфлікти мирним шляхом, надаючи широку автономію сепаратиським регіонам (Татарстан, Крим), то в більшості випадках почалися збройні конфлікти.
Росія, в ролі "миротворця" ввела свої війська до Придністров'я, Пд. Осетії, Абхазії - таким чином воєнні дії на цих територіях припинилися, але фактично ці території перестали підпорядковуватися колишнім центрам, ставши фактично частиною Росії, яка активно почала роздавати тут своє громадянство, постачати зброю, навчати військових. Фактично всі військові формування сепаратних регіонів знаходяться під керівництвом російських генералів.
Конфлікт в Нагірному Карабаху(колишня автономна республіка в Азербайджані, населена в основному вірменами, є анклавом, острівцем посеред Азербайджану) завершився виселенням (фізичним знищенням) азербайджанців з прилеглих територій, окупацію самого краю і територій, що відділяють його від Вірменії вірменськими військами. Ця територія проголосила незалежність, але фактично знаходиться під контролем Вірменії.
Питання Криму вирішилося мирним шляхом - підписанням Договору між Росією і Україною про тимчасове базування ЧФ Росії в Україні до 2017 року. Та росіяни займають не лише Севастополь. Фактично ними окуповані кілька маяків далеко за межами Севастополя, навіть у Генічеську (Херсонська область).
Татарстану була надана широка автономія, надано право обирати президента. Росія не могла собі дозволити втратити цей регіон, адже це важливий нафтовидобувний район, тому пішла на поступки.
Чечня. Цей регіон бореться за незалежність від Росії вже 2 століття. Тут війни то затихають, то поновлюються. Комуністичний режим навіть спробував депортувати чеченців на Схід, але вони все-одно воюють за свою незалежність. Остання чеченська війна закінчилася фізичним знищенням всіх ватажків невизнаної республіки (Ш. Басаєв...), оголошення їх терористами, злочинцями і т.д.
Велика Росія кілька років не могла впоратися з невеличкою бунтівною республікою, загинули десятки тисяч мирних жителів, маштаби етнічних чисток тут незрівнянні з тими, в яких Росія звинувачує Грузію. Варто зазначити, що жодна країна не визнала незалежність Чечні (а мабуть варто було), хоча, наприклад Велика Британія надала політичний притулок кільком колишнім польовим командирам Ічкерії.
Варто також нагадати, що коли кілька місяців тому Косово проголосило незалежність, Росія гостро засудила цей акт, підписала кілька резолюцій ООН про недопустимість перегляду існуючих кордонів.
Отже, як можна оцінити дії Росії в даній ситуації - воля народів Абхізії та Пд. Осетії - це самовизначення, а воля ченченців, косовських албанців це тероризм?
Який вплив це матиме на сучасну геополітику? Чи визнає Росія ще й незалежність Придністров'я (Російські війська досі звідти не виведені - гарний плацдарм)? Чи вплине це на Крим?
