Не Будь Байдужим! Зробимо країну Україною! Не Будь Байдужим! Зробимо країну Україною!

Форум вінницької альтернативної молоді

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.



Творчість

Сообщений 31 страница 42 из 42

31

BlackHawk
все...мені більше не наливати....я вже замість плюса мінуси тикаю....сорі)))

+1

32

Якось сидів і вирішив написати:

***

Старые годы - жизнь на колёсах.
Возят медсёстры, внуки, друзья.
Коляска скрипит, воду подносят,
Но он молчаливо углублен в себя.

Что он задумал?.. О чём размышляет?..
Вспомнил войну иль юны года?..
Дни, когда жил он как позволяет,
Или как должен был жить в те года?

Жизнь у него не ровна дорога.
Столько событий, стрессов, измен.
С самого детства, до этого дома
Мчась вагонеткой по шпалам проблем.

Может он вспомнил серые ноты?..
Нехватку еды, кражи, грабёж?..
Или штрафбата кровавые тропы.
Сзади - позор, спереди смерть.

А потом лагеря обступили.
Жизнь средь деревьев, людей и скотин.
Дух молодой и то не сломили
Начальников обыски с разных причин.

Всё он прошел, многое видел.
Вот новая жизнь, любовь ведь моя!..
И тонким уколом иголкой без ниточки
Сразила долой его же семья...

Сломлён человек, как спилено дерево.
Бормочет тихонько, совсем про себя.
И смотрит он горько на младое плетиво.
И думает лёгко - вот так всё, вот так...

Oblina, та нічого)) Плюсік тобі щоб все було добре)

Отредактировано BlackHawk (2008-04-09 22:59:17)

0

33

BlackHawk написал(а):

Oblina, сильні вірші

http://www.kolobok.us/smiles/standart/blush2.gif

0

34

BlackHawk написал(а):

Якось сидів і вирішив написати:

це геніально.....мего♥

0

35

Oblina
"це геніально.....мего♥"

А от тепер вже я -  :blush:

0

36

Разбросаны судьбой осколки
И больно так по ним ступать,
Как будто на краю иголки
И больше некуда бежать.
Исход событий неизбежен –
Откинув мысли камнем вниз,
Забыться, будто  обезврежен,
Судьбы такой нас ждет каприз?
В ее руках мы беззащитны,
Как куклами играет госпожа,
Ее объятия опасны,
Как и шаги по острию ножа.
И скинуть бремя неурядиц
И разорвать все пута неудач,
Забить, что слово что-то значит
И слушать сердца горький плач…
Утешить боль измученной души,
Забить потери и измены,
Или забыться в темноте глуши,
Сидеть и слушать шепот вены…
Но куклы могут оживать,
И разрывать тугие нити.
Но боль от раны не унять,
И вновь их ждут все те же сети…

+2

37

RazorX16 написал(а):

БлекХавк презентс.....

можна мені в фан клюб?

0

38

Виїхав Ґонта, гей!
Та й із Умані,
Горілочки напився!
Ой сів на коня на вороного
Та й тяжко зажурився.

Палає Умань, гей!
Горить Вербівка ще й Медведівка,
Вітер дим розвіває, розганяє, -
То ж наш отаман, отаман Ґонта,
На хлопців гукає.

Гей, як крикне Ґонта, гей!
До Залізняка:
- Нумо, брате Максиме,
Бери свячений та кінчай ляшків,
Хай вража шляхта гине!

0

39

ненаю, хто придумав, але на футболі, майже усюди кричати:
Жовто-блакитні, наші прапори!
Ми непереможні, шаблі догори!
Буде Україна вільна, буде Ненька самостійна!
Москалів на ножі і жидів на ножі!

Батько Бандера, знов до нас прийде!
І за Україну, в бій нас поведе!
Буде Україна вільна, буде Ненька самостійна!
Москалів на ножі і жидів на ножі!

Україна понад усе!

0

40

Весняна злива, тиха повінь стомленого дня.
Перепочити одиноко й з осторогою
Зламати час, позбутися порожнього
Почути темряву, злітати над тривогою.

Як перший грім, завзято й з непокорою
Розбити принципи, перемагати пустоту
Перегорнути пройдені сторінки
Стерти ілюзії, простити самоту.

Як у дитинстві, бігати під зливою
Життя попереду, назад не повернуть
Простити радощі, всміхатися розчулено
І жити, і в очах любов, і в серці добра путь.

0

41

Колись давно дуже трошки писав. Нині не ті часи вже, та все ж:

Під вагою льоду

...Рвуться всі їх здобувати -
До пекла завжди є квитки...
Душа мовчить, їй нічого сказати,
У Космос враз вона злетить, у
Вічний, темний й неосяжний,
Крізь світло смерті, темені могил
О, Дух стихій, ти мій відважний
Думав я, що лиш один такий...
Душа моя у той хаос кричала,
Крізь морок снів своїх-чужих,
На трошки зовсім відлітала,
Та вернути я за нею вже не встиг

0

42

Писати вірші ще не пробувала але читати їх дуже люблю.
Багато і цікавих віршів можна знайти на сторінках журналу "Дніпро"
Ось одних з них:
Галина Удовиченко, м. Першотравенськ
Гордість за друга
У ясну погожу днину
ЙШЛИ  п'янички раз удвох.
Перший ледь тримався тину,
Другий ліз «на чотирьох».
Скільки так плелись, не знаю,
Та пита брат брата:
«Ти мене хоч поважаєш?
Хотів би я знати.»
А дружок лежить в калюжі,
Пряде головою: «
Та я зараз, милий друже.
Пишаюсь тобою!»

0